Тебе прикрашають лани колосисті
І линуть найкращі про тебе пісні
Берізок тендітних, пташок
голосистих,
Вітають озер твоїх очі ясні.
Милішого краю ніде не знайду я
Пливе чиста річка а в тиші левад
Червона калина, як юна дівчина
Вдиха запах меду і ніжних троянд,
Я їхати звідси нікуди не хочу,
Милішого краю мені не знайти.
Червоне, ти рідне, красо ти
дівоча
Живи, процвітай ти вовіки віків!
(Ольга
Яковчук)
