Сьогодні у Червонівській сільській бібліотеці відбулася
зустріч з власним кореспондентом газети «Вінниччина» Зеленюком Віктором
Івановичем, який приїхав до нас на наше запрошення. Тема зустрічі була: «Червоне
проти перейменування у Грабівці».
Виступила Влад Лариса Петрівна, директор ДНЗ «Бджілка»: «Ще з раннього дитинства чула, що назва села
походить від слова грабувати. Взагалі
людям було неприємно коли говорили «грабівчанин».Батько мій (родом з с. Горай) з
1965р проживає в с Червоне та історію
села знає краще за місцевих, бо дуже
захоплюється історією і мені привив любов до неї. В ті далекі роки жив старенький
чоловік, який ділився легендою, що село засноване людьми ,яких висилали за
скоєні злочини і вони жили, працювали на вирубці лісів, створювали тут сім`ї. Отак
і виросло село. Давня дорога , яка веде за село на Кацмазів, Луку була місцем, де
деякі місцеві мешканці грабували проїжджих. Коли вийшла книга Грушевського «Барське
староство», були інші свідчення про реального пана Грабовецького, то жителі
дещо заспокоїлись .Краще пан чим погана звичка грабувати…
Коли нам подзвонили з Інституту Національної пам`яті і
запитали чи не пече нас голодомор 32-33рр., ми відповіли, що «пече», тому що в
кожної сім`ї є родичі, які померли тоді. У нас є список померлих від голоду, у нас
є хрест на цвинтарі, де вони похоронені.
Це все пройшло через наші родини і ми усе пам`ятаємо. Але потрібно жити майбутнім, пам`ятаючи минуле.
Ми хочемо залишити нашу назву села, в яку ніхто не вкладає ніякої ідеології.
В «Барському старостві» М. Грушевського сказано про першу
згадку села 1599р., в якому
польський магнат Замойський пану Грабовецькому дав у володіння ці землі. По
суті Грабовецький- дрібний польський шляхтич. Ми з поляками дружимо, але не
хочемо возвеличувати поміщика на якого гнули спину наші односельчани".
Ольга Дмитрівна Шмирко, викладач Каришківської СШ: "Наше
село Червоне хочуть перейменувати на честь пана, якого ми не знаємо, який був
гнобителем, нічого для нашого Червоного не зробив .
А для мене назва асоціюється з кольором калини , маком,
кольором веселки.
Я проти перейменування."
Алла Павлівна Жулавська, зав. Червонівським сільським
клубом: " Я 20 років в Червоному, я- депутат сільської ради. Коли я йшла на
зустріч, мені багато людей казали що ми добиватись за назву Червоне і ми не
хочемо Грабіців. У нас була сходка села і всі проголосували щоб залишити назву Червоне Ми на 9 травня ідемо до пам`ятника і усі чіпляємо
червоні маки."
Нагороднюк Марія Михайлівна: "Я народилась у Червоному і хочу померти у
Червоному. Червоне є Червоне і не потрібно міняти прапори, не треба дражнити
людей. Громада вирішила залишити назву Червоне і хай так буде…"
«Вінниччина» з даним матеріалом вийде у п`ятницю 15 липня
2016 року.
