.

НАШІ ЧОРНОБИЛЬЦІ



Ульянін Валерій Борисович.
Народився 2 липня 1957 р. на хуторі Переліски Барського р-ну. У 1975-77рр. проходив службу в лавах Радянської армії. Повернувся додому, одружився, працював у місцевому колгоспі ім. Дзержинського. У 1987 році забрали "в партизани". Було тоді йому 29 років. З Барського РВК виїхав до Чорнобиля повний автобус, в якому було 32 чоловіки. До перевалочного пункту в м. Коростень доїхало всього 10 чоловік. "Партизани", дізнавшись, що то радіація, просто тікали додому.
Дислокація в/ч була в с. Рача. ПУСО "Діброва". При в`їзді стояв шлагбаум, по- бокам- спеціальні стовпи, які дзвонили, коли із зони виїжджала заражена техніка, її не випускали, повертали на дезактивацію.
Працював крановиком на МАЗ- 500. Ми вивозили забруднений радіацією грунт з населенних пунктів, а вже надто заражені села хоронили глибоко в землю. Працювали на обгороженій від чистої території зоні відчуження. Правда та чистота була відносною. Про це мені стало відомо, коли зробили заміри радіації.
Чотири довгих місяці рятував Україну Валерій Борисович. На даний час живе у с. Попівці, Жмеринського району.
Здоров`я не повернути, має сьогодні ІІ групу інвалідності.