Шляхетний неоплан плавно хитаючи боками стишив хід і зупинився на повороті Червоне, наша група зайняла свої місця в автобусі.
Паломницька
поїздка розпочалася з відвідування Свято-Іоанно-Богословського Лемешівського чоловічого
монастиря Вінницької єпархії Української Православної
Церкви, який діє з 1999 року,де мешкає 12 монахів. Настоятелем
Іоано-Богословського монастиря є архімандрит Феодосій.
Паломники відвідали
богослужіння, нас ознайомили з історією та сьогоденням монастиря. Усі були у
захваті від монастирського зоопарку.
Наступною
зупинкою було село , Шевченка, Літинського району , де знаходиться Храм
Зіньковецької
ікони Пресвятої Богородиці.
Нашу подорож продовжила Божественна літургія та молебень
біля чудотворної ікони Божої Матері «Зіновинська».
І на закінчення
поїздки ми прийняли участь у вечірньому богослужінні у Троїцькому Браїлівському жіночому монастирі УПЦ .
Заснований у 1635
р. у Вінниці за клопотанням Брацлавського підсудка і королівського секретаря
Михайла Кропивницького, згодом сенатора польського.
Теперішня будівля
монастиря почала зводитися у 1767 р. у Браїлові коштом польського магната
Францішека Салезія Потоцького як монастир католицького ордену тринітаріїв.
Завершене будівництво було 1778 р. за сприяння його сина Станіслава Щенсного.
Після анексії
Поділля Російською імперією в будівлю закритого внаслідок польського повстання
1830—1831 рр. монастиря тринітаріїв у 1845 р. перемістився православний жіночий
монастир з Вінниці. Той був закритий уже більшовицькою владою 1932 р. після
того, як у монастирі більшовики знайшли збіжжя, приховане під час Голодомору
селянами Москалівки і Козачівки. Під час нацистської окупації монастир з
дозволу румунської адміністрації відновився у 1942 р., але знову був закритий
радянською владою у 1962 р. До 1989 р., коли монастир знову відкрився в цій
будівлі, там функціонували Браїлівське профтехучилище, а згодом туристична
база. Зараз монастир є діючим Російської православної церкви. У 90-ті роки ХХ
ст. проведено реставрацію всього комплексу будинків і монастирського подвір'я.
Трішки стомлені і
дуже задоволені близько півночі повернулися паломники додому.
Дякуємо організаторам
подорожі і особливо о. Володимиру Катиринчаку.
